Цивільні справи (до 01.01.2019) /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 22-ц-275/11

Дата ухвалення рішення:
03.02.2011
Зареєстровано:
06.02.2011
Cуддя:
Сташків Б. І.
Оприлюднено:
07.02.2011
Категорія справи:
Цивільні справи (до 01.01.2019)
Суд:
Апеляційний суд Тернопільської області
Форма судового рішення:
Ухвала
Форма судочинства:
Цивільне


Справа № 22-ц-275/11Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М.

Категорія -57 Доповідач - Сташків Б.І.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


03 лютого 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Сташківа Б.І.

Суддів - Фащевської Н.Є., Жолудько Л.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі (далі управління ПФУ) про визнання незаконних дій відповідача щодо ненарахування та невиплату підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, із врахуванням проведених виплат за вказаний період.

В обґрунтування вимог, позивач посилається на те, що вона є дитиною війни та відповідно до вимог ст.6 Закону України №2195-ІV має право на одержання підвищеної пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України, відповідні положення Законів України «Про Державний бюджет України»на 2007 та 2008 роки, якими була зупинена дія положень ст. 6 Закону України №2195-ІV, що обмежувала соціальні гарантії. Позивач вважає, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахування пенсії, привівши її у відповідність з рішеннями Конституційного Суду України. Управління ПФУ не виплачував вказане підвищення до пенсії протягом 2007 року, а у 2008 та 2009 роках - виплачував в неповному обсязі.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20 серпня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов’язано Управління пенсійного фонду України в м.Тернополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком щомісячно, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум.

У решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 08 грн.50коп. судового збору сплаченого при подачі позову.

Стягнуто з Управління пенсійного фонду України в місті Тернополі в користь ОСОБА_1 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

В апеляційній скарзі управління ПФУ в м.Тернополі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

В обґрунтування своїх вимог апелянт вказав, що Законом України №2195-ІV передбачено проведення фінансування виплат, згідно з даним Законом, із Державного бюджету України, а не з бюджету пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Крім того, законодавством України не передбачено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислюється вказаний розмір пенсії. Діючим законодавством не визначена розрахункова величина, з якої можна було б розрахувати встановлені Законом надбавки дітям війни пенсії, а ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначення мінімального розміру пенсії за віком застосовується виключно до розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено права позивача на перерахунок та виплату підвищення пенсії, відповідно до вимог ст. 6 Закону України №2195-ІV у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, з врахуванням виплачених сум, які підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача провести позивачу відповідні нарахування та виплату пенсії. Ненарахування та невиплата з боку відповідача є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни. Відповідно до норми ст. 6 Закону України №2195-ІV, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, мала право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсій за віком.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України №2195-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Положенням п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»дію статті 6 Закону України №2195-ІV з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України №2195-ІV , з урахуванням статті 111 цього Закону;

Вимогами пп.2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року №107-VІ було змінено положення ст.6 Закону України №2195 ІV. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ці зміни визнані неконституційними, оскільки за правилами ч.2 ст.3 Закону України №2195-ІV державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи норми цивільно-процесуального законодавства, чинні на момент ухвалення рішення, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що позивачу у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно, з врахуванням виплачених сум, повинна була нараховуватись підвищена пенсія з урахуванням виплачених сум, яка передбачена для дітей війни. Відмова в такому нарахуванні та виплаті є протиправною.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про відсутність визначення у законодавстві поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункової величини для підвищення пенсії, згідно із вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і норми закону щодо заборони застосування даного розміру для розрахунку інших, пов’язаних з нею, пенсій чи доплат відсутні. Зважаючи на наведене, вищезазначені доводи апелянта є безпідставними.

Необґрунтованими є також посилання апелянта на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії, оскільки відсутність такого фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»від 08 листопада 2005 року).

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування , з мотивів, наведених у скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст.197, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 серпня 2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:


Суддя апеляційного суду
Тернопільської області
Б.І. Сташків



Судовий реєстр по справі 22-ц-275/11

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
51800901 Ухвала 21.03.2011 Голуб С. А. Апеляційний суд Київської області Цивільне
14005419 Ухвала 25.02.2011 Дзярук М. П. Апеляційний суд Запорізької області Цивільне
18576701 Ухвала 14.02.2011 Цяцяк Р. П. Апеляційний суд Львівської області Цивільне
13858369 Ухвала 10.02.2011 Маслов В. О. Апеляційний суд Сумської області Цивільне
13629848 Ухвала 03.02.2011 Сташків Б. І. Апеляційний суд Тернопільської області Цивільне
15522865 Ухвала 03.02.2011 Храпко В. Д. Апеляційний суд Черкаської області Цивільне
13556131 Ухвала 26.01.2011 Дзярук М. П. Апеляційний суд Запорізької області Цивільне
13526405 Ухвала 18.01.2011 Гайсюк О. В. Апеляційний суд Кіровоградської області Цивільне
49801536 Ухвала 18.01.2011 Самчишина Н. В. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне
13828286 Ухвала 11.01.2011 Орловська Н. В. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
50278838 Ухвала 04.01.2011 Орловська Н. В. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
50278978 Ухвала 27.12.2010 Орловська Н. В. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
50278778 Ухвала 24.12.2010 Орловська Н. В. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
52540966 Ухвала 16.12.2010 Самчишина Н. В. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне
52540789 Ухвала 09.12.2010 Самчишина Н. В. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне