Цивільні справи (до 01.01.2019) /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 22-ц-218/11

Дата ухвалення рішення:
01.02.2011
Зареєстровано:
06.02.2011
Cуддя:
Парандюк Т. С.
Оприлюднено:
07.02.2011
Категорія справи:
Цивільні справи (до 01.01.2019)
Суд:
Апеляційний суд Тернопільської області
Форма судового рішення:
Ухвала
Форма судочинства:
Цивільне


Справа № 22-ц-218/11Головуючий у 1-й інстанції Тиха І.М.

Категорія - 57Доповідач - Парандюк Т.С.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


01 лютого 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Парандюк Т.С.

Суддів - Стефлюк О.Д., Ткач З.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

в липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про стягнення із відповідача на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії, оскільки позивачка набула статус дитини війни і згідно ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а відповідач всупереч рішень Конституційного Суду України від 06 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року підвищення та перерахування пенсії їй не проводить.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25 серпня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за періоди з 22.05.2008 року по 25.08.2010 року включно відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з врахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених раніше сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд керувався тим, що управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі як орган якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст 6 Закону України № 2195 — ІV і здійснити позивачці відповідні нарахування (за той період, коли дія цієї норми не була зупинена), але в порушення вимог вказаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

З такими висновками суду слід погодитись, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства і ґрунтуються на матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та належать до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Статтею 6 ЗУ №2195-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” було змінено редакцію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, проте, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ці зміни також визнані неконституційними, оскільки за правилами ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” на 2009 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розмір мінімальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно з Закону України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

При цьому, нарахування та виплата у 2009 та 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Враховуючи норми цивільно-процесуального законодавства, діючі на момент ухвалення рішення, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що позивачці з 22 травня 2008 року по 25 серпня 2010 року включно, повинна була нараховуватись підвищена пенсія, яка передбачена для дітей війни.

Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”)

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 197, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.


Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:


Суддя апеляційного суду
Тернопільської області
Т.С. Парандюк



Судовий реєстр по справі 22-ц-218/11

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
14961288 Ухвала 13.04.2011 Поліщук М. А. Апеляційний суд Київської області Цивільне
14860040 Рішення 06.04.2011 Онищенко Е. А. Апеляційний суд Запорізької області Цивільне
13874672 Ухвала 15.02.2011 Єгорова С. М. Апеляційний суд Кіровоградської області Цивільне
13582904 Рішення 01.02.2011 Подліянова Г. С. Апеляційний суд Запорізької області Цивільне
13629844 Ухвала 01.02.2011 Парандюк Т. С. Апеляційний суд Тернопільської області Цивільне
14027030 Ухвала 26.01.2011 Таран С. А. Апеляційний суд Сумської області Цивільне
14318199 Ухвала 25.01.2011 Карпенко О. В. Апеляційний суд Черкаської області Цивільне
50278832 Ухвала 18.01.2011 Воронцова Л. П. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
19312101 Ухвала 17.01.2011 Цяцяк Р. П. Апеляційний суд Львівської області Цивільне
64189362 Ухвала 21.12.2010 Воронцова Л. П. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
64189377 Ухвала 17.12.2010 Воронцова Л. П. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
64189395 Ухвала 16.12.2010 Воронцова Л. П. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
64959602 Ухвала 01.12.2010 Яворська Ж. М. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне
64959627 Ухвала 01.12.2010 Яворська Ж. М. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне