Цивільні справи (до 01.01.2019) /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 22-ц-121/11

Дата ухвалення рішення:
27.01.2011
Зареєстровано:
04.02.2011
Cуддя:
Шевчук Г. М.
Оприлюднено:
08.02.2011
Категорія справи:
Цивільні справи (до 01.01.2019)
Суд:
Апеляційний суд Тернопільської області
Форма судового рішення:
Ухвала
Форма судочинства:
Цивільне


Справа № 22-ц-121/11Головуючий у 1-й інстанції Костів О.З.

Категорія - Доповідач - Шевчук Г.М.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


27 січня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Шевчук Г.М.

Суддів - Демковича Ю.Й., Дикун С.І.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Тернополі справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м.Тернополі на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м.Тернополі про виплату державної допомоги, встановленої Законом України “Про соціальний захист дітей війни”,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області (далі управління ПФУ) про визнання незаконними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та зобов”язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 по 17.02.2009 року включно із врахуванням виплачених сум.

В обґрунтування вимог, позивачка посилається на те, що вона є дитиною війни та відповідно до вимог ст.6 Закону України №2195-ІV має право на одержання підвищеної пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України, відповідні положення Законів України «Про Державний бюджет України»на 2007 та 2008 роки, якими була зупинена дія положень ст. 6 Закону України №2195-ІV, що обмежувала соціальні гарантії. Протягом 2007 та по 18 лютого 2009 років підвищення до пенсії у вказаних розмірах їй виплачувалось в неповному розмірі. Позивачка вважає, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахування пенсії, привівши її у відповідність з рішеннями Конституційного Суду України. Управління ПФУ відмовляє у проведенні перерахунку.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31 серпня 2010 року позов задоволено.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” - неправомірними.

Зобов’язано Управління пенсійного фонду України в м.Тернополі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 17 лютого 2009 року включно з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.

В апеляційній скарзі управління ПФУ просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу управління задовольнити. Зазначає, що Законом України №2195-ІV передбачено проведення фінансування виплат, згідно з даним Законом, із Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Крім того, законодавством України не передбачено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислюється вказаний розмір пенсії. Діючим законодавством не визначено поняття “мінімальна пенсія за віком”, як розрахункової величини для підвищення пенсії, оскільки наведене у ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначення мінімального розміру пенсії за віком застосовується виключно до розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Враховуючи норми цивільно-процесуального законодавства, чинні на момент ухвалення рішення, суд обгрунтовано прийшов до висновку , що відповідачем було порушено права позивача на перерахунок та виплату підвищення пенсії, відповідно до вимог ст. 6 Закону України №2195-ІV у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 17 лютого 2009 року включно, з врахуванням виплачених сум, які підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача провести позивачу відповідні нарахування та виплату пенсії. Ненарахування та невиплата з боку відповідача є неправомірною.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни. Відповідно до норми ст. 6 Закону України №2195-ІV, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, мала право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсій за віком.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України №2195-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Положенням п. 12 ст. 71Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»дію статті 6 Закону України №2195-ІV з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України №2195-ІV , з урахуванням статті 111 цього Закону;

Вимогами пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року №107-VІ було змінено положення ст.6 Закону України №2195-ІV. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ці зміни визнані неконституційними, оскільки за правилами ч.2 ст.3 Закону України №2195-ІV державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи норми цивільно-процесуального законодавства, чинні на момент ухвалення рішення, суд обгрунтовано прийшов до висновку, що позивачці у період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 17 лютого 2009 року включно, повинна була нараховуватись підвищена пенсія з урахуванням виплачених сум, яка передбачена для дітей війни. Відмова в такому нарахуванні та виплаті є протиправною.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про відсутність, визначення у законодавстві поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункової величини для підвищення пенсії, згідно із вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і норми закону щодо заборони застосування даного розміру для розрахунку інших, пов’язаних з нею, пенсій чи доплат відсутні. Зважаючи на наведене, вищезазначені доводи апелянта є безпідставними.

Необгрунтованими є також посилання апелянта на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії, оскільки відсутність такого фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»від 08.11.2005 року).

Підстав для скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.197, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 серпня 2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення


Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:


Суддя апеляційного суду
Тернопільської області
Г.М. Шевчук



Судовий реєстр по справі 22-ц-121/11

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
21585424 Ухвала 21.02.2012 Приходько К. П. Апеляційний суд Київської області Цивільне
13855140 Ухвала 16.02.2011 Кушнірова Т. Б. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне
13604917 Ухвала 27.01.2011 Шевчук Г. М. Апеляційний суд Тернопільської області Цивільне
14230845 Рішення 26.01.2011 Черниш Т. В. Апеляційний суд Кіровоградської області Цивільне
50278639 Ухвала 26.01.2011 Семиженко Г. В. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
18565276 Ухвала 25.01.2011 Гончарук Л. Я. Апеляційний суд Львівської області Цивільне
13759166 Ухвала 20.01.2011 Магда Л. Ф. Апеляційний суд Черкаської області Цивільне
13858458 Ухвала 20.01.2011 Білецький О. М. Апеляційний суд Сумської області Цивільне
50723812 Ухвала 02.12.2010 Семиженко Г. В. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
50723908 Ухвала 02.12.2010 Семиженко Г. В. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
57633405 Ухвала 22.11.2010 Кушнірова Т. Б. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне
50723943 Ухвала 11.11.2010 Семиженко Г. В. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне