Цивільні справи (до 01.01.2019) /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 22-ц-120/11

Дата ухвалення рішення:
27.01.2011
Зареєстровано:
31.01.2011
Cуддя:
Гурзель І. В.
Оприлюднено:
31.01.2011
Категорія справи:
Цивільні справи (до 01.01.2019)
Суд:
Апеляційний суд Тернопільської області
Форма судового рішення:
Ухвала
Форма судочинства:
Цивільне


Справа № 22-ц-120/11Головуючий у 1-й інстанції Черніцька

Категорія - 57 Доповідач - Гурзель І.В.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


27 січня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Гурзелю І.В.

Суддів - Сташківа Б.І., Ходоровського М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної державної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю з 01 січня 2008 року у відповідності до вимог ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,-

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до УПФ в м. Тернополі, в якому просила визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати їй основної та додаткової пенсії неправомірними. Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок призначених їй пенсій з 01 січня 2008 року виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком та провести доплату недоплачених пенсій.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20 серпня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов’язано УПФ в м. Тернополі здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю, установивши її розмір 50% від мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ст.50, ч.3 ст.67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 22 травня 2008 року по 20 серпня 2010 року виключно виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням виплачених сум. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФ в м. Тернополі просить рішення суду скасувати, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що пенсія визначається з врахуванням положень Постанови КМУ “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 16.07.2008 року №654 (з наступними змінами).

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII (надалі —Закон №796-XII) позивач має право на одержання пенсії, не нижчої шести мінімальних пенсій за віком, і додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, а тому відповідач повинен був діяти у відповідності з даними вимогами Закону та здійснити ОСОБА_1 відповідні нарахування та виплату пенсії, однак таких дій не вчинив, чим порушив права позивача, які підлягають захисту шляхом задоволення позову частково.

З таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону, грунтується на матеріалах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інвалідом 3-ї групи внаслідок захворювання пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, що стверджується відповідно посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 28.01.2004 року, випискою із акту огляду МСЕК серії ТЕР № 121044 від 15.01.2007 року, експертним заключенням Львівської регіональної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв’язку захворювання та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та їх професійного характеру за №4309 від 14 березня 1998 року.

У відповідно до вимог ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач отримує пенсію у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю.

Розрахунок основної та додаткової пенсії позивача проводився у розмірах встановлених вимогами ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції Закону України ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, які рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 визнано неконституційними і зазначено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Позивач звернулась до відповідача щодо перерахунку державної і додаткової пенсії.

Відповідач, листом від 21.08.2009 року № 177/М-11 надіслав йому відмову.

Відповідно до вимог ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пенсії особам, віднесених до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді : державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у редакції від 06.06.96 p. (яка діяла у період з 22 травня 2008 року по грудень 2009 року включно), в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6-ти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Виходячи зі змісту вищевказаних статей Закону, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з вимогами ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі наведених норм законодавства суд обгрунтовано дійшов до висновку, що у період з 22 травня 2008 року, під час обчислення державної та додаткової пенсії позивачу, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен був керуватися ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України від 06.06.96 р. та статтею 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у редакції Закону України від 05.10.2006 р.

Колегія не приймає до уваги посилання відповідача на необхідність застосування положень Постанови КМУ №654 від 16.07.2008 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, виходячи з пріоритету законів над підзаконними актами, якими звужено зміст та обсяг прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачених ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Необґрунтованими є також посилання апелянта на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування, з мотивів, наведених у скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст.197, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів,

Ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:


Суддя апеляційного суду
Тернопільської області
І.В. Гурзель



Судовий реєстр по справі 22-ц-120/11

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
14017134 Ухвала 24.02.2011 Довжук Т. С. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне
13759248 Ухвала 09.02.2011 Качан О. В. Апеляційний суд Черкаської області Цивільне
18565123 Ухвала 08.02.2011 Шандра М. М. Апеляційний суд Львівської області Цивільне
13561509 Ухвала 27.01.2011 Гурзель І. В. Апеляційний суд Тернопільської області Цивільне
50278643 Ухвала 26.01.2011 Семиженко Г. В. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
13643418 Ухвала 25.01.2011 Фомічов С.Є. Апеляційний суд Кіровоградської області Цивільне
14027232 Ухвала 25.01.2011 Кононенко О. Ю. Апеляційний суд Сумської області Цивільне
50864202 Рішення 18.01.2011 Осоцький І. І. Апеляційний суд Запорізької області Цивільне
57238764 Ухвала 11.01.2011 Лащенко В. Д. Апеляційний суд Київської області Цивільне
50724041 Ухвала 02.12.2010 Семиженко Г. В. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
50724048 Ухвала 02.12.2010 Семиженко Г. В. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
57807166 Ухвала 29.11.2010 Довжук Т. С. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне
57806838 Ухвала 22.11.2010 Довжук Т. С. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне
50724043 Ухвала 11.11.2010 Семиженко Г. В. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне