Цивільні справи (до 01.01.2019) /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 22-ц-140/11

Дата ухвалення рішення:
27.01.2011
Зареєстровано:
31.01.2011
Cуддя:
Парандюк Т. С.
Оприлюднено:
31.01.2011
Категорія справи:
Цивільні справи (до 01.01.2019)
Суд:
Апеляційний суд Тернопільської області
Форма судового рішення:
Ухвала
Форма судочинства:
Цивільне


Справа № 22-ц-140/11Головуючий у 1-й інстанції Черніцька

Категорія - 57Доповідач - Парандюк Т.С.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


27 січня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Парандюк Т.С.

Суддів - Храпак Н.М., Стефлюк О.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою у правління Пенсійного фонду України в місті Тернополі на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про стягнення із відповідача на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії, оскільки позивачка набула статус дитини війни і згідно ст 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на одержання пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, а відповідач всупереч рішень Конституційного Суду України від 06 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року підвищення та перерахування пенсії їй не проводить.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30 серпня 2010 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” задоволено.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно, відповідно до положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з врахуванням виплачених сум.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судового збору сплаченого при подачі позову.

Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі в користь ОСОБА_1 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд керувався тим, що управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі як орган якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст 6 Закону України № 2195 —ІV і здійснити позивачці відповідні нарахування (за той період, коли дія цієї норми не була зупинена), але в порушення вимог вказаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

З такими висновками суду слід погодитись, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства і ґрунтуються на матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Статтею 6 ЗУ №2195-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України № 2195-ІV зупинено на 2007 рік із врахуванням ст. 111 цього Закону. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 12 ст. 71 та ст. 11 Закону України № 489-V.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” було змінено редакцію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, проте, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ці зміни також визнані неконституційними, оскільки за правилами ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” на 2009 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розмір мінімальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно з Закону України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

При цьому, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Враховуючи норми цивільно-процесуального законодавства, чинні на момент ухвалення рішення, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що позивачці з 09 липня 2007 року по 31грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року повинна була нараховуватись підвищена пенсія, яка передбачена для дітей війни. Відмова в такому нарахуванні та виплаті є протиправною бездіяльністю управління Пенсійного Фонду в місті Тернополі.

Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”)

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 197, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.



Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:


Суддя апеляційного суду
Тернопільської області
Т.С. Парандюк



Судовий реєстр по справі 22-ц-140/11

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Суддя Суд Форма судочинства
18567409 Рішення 19.04.2011 Бермес І. В. Апеляційний суд Львівської області Цивільне
13855231 Ухвала 17.02.2011 Козаченко В. І. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне
13561498 Ухвала 27.01.2011 Парандюк Т. С. Апеляційний суд Тернопільської області Цивільне
13692512 Ухвала 27.01.2011 Єгорова С. М. Апеляційний суд Кіровоградської області Цивільне
49231499 Ухвала 25.01.2011 Фурман Т. Г. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
13864810 Рішення 19.01.2011 Захарова А. Ф. Апеляційний суд Черкаської області Цивільне
14499547 Ухвала 18.01.2011 Семеній Л. І. Апеляційний суд Сумської області Цивільне
58179901 Ухвала 23.12.2010 Козаченко В. І. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне
58179905 Ухвала 23.12.2010 Козаченко В. І. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне
58179906 Ухвала 23.12.2010 Козаченко В. І. Апеляційний суд Миколаївської області Цивільне
50443346 Ухвала 09.12.2010 Фурман Т. Г. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
50443192 Ухвала 03.12.2010 Фурман Т. Г. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне
50443348 Ухвала 16.11.2010 Фурман Т. Г. Апеляційний суд Херсонської області Цивільне