Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019) /

Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень, справа 33/0390/18/11

Дата ухвалення рішення:
24.01.2011
Зареєстровано:
28.01.2011
Cуддя:
Хомицький А. М.
Оприлюднено:
28.01.2011
Категорія справи:
Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019)
Суд:
Апеляційний суд Волинської області
Форма судового рішення:
Постанова
Форма судочинства:
Адмінправопорушення

Справа № 33/0390/18/11 Суддя в 1 інстанції: Квятковський М.С.


Категорія : п.«а»ч.3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


24.01.2011 року місто Луцьк


Заступник голови Апеляційного суду Волинської області Хомицький А.М., за участю прокурора Степанькова О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої п.«а»ч.3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, працюючої станом на 26.08.2010 року на посаді старшого інспектора ВМО №2 МП «Римачі»Ягодинської митниці,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луцького міськрайонного суду від 14 грудня 2010 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за п.«а»ч.3 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

В матеріалах справи зазначено, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду старшого інспектора ВМО №2 МП «Римаричі»Ягодинської митниці, 26.08.2010 року, під час митного оформлення автомобіля марки LT»р.н. НОМЕР_1 з вантажем «брухт кольорових металів та акумуляторних батарей, що були в ужитку», на прохання громадянина ОСОБА_4, який перевозив даний вантаж, в порушення вимог ст.ст. 40; 52; 96 Митного кодексу України, здійснила пропуск в Україну цього вантажу без сплати митних та інших обов’язкових платежів, що призвело до нанесення матеріальної шкоди державі та вплинуло на імідж митниці та Держмитслужби у цілому. За неправомірний пропуск вантажу на територію України гр.-н ОСОБА_4 пообіцяв ОСОБА_2 наступного разу привезти для її власних потреб з Республіки Білорусь продукти харчування.

У протесті перший заступник прокурора Волинської області, не погоджуючись з постановою суду, просить її скасувати та прийняти нову, якою застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст. 8 Закону України «Про боротьбу з корупцією». Зазначає, що суд, постановляючи рішення, допустив однобічність розгляду справи, оскільки прийняв до уваги лише пояснення ОСОБА_2 про відсутність в її діях прямого умислу та особистих корисливих інтересів під час митного оформлення вантажу, належного ОСОБА_4 При цьому, останнього, який стверджував про те, що пообіцяв ОСОБА_2 продукти харчування за пропуск вантажу без митного оформлення, суд не викликав в судове засідання та не допитав.

Заслухавши міркування прокурора, який підтримував протест, перевіривши матеріали справи, вважаю постанову судді законною і обґрунтованою з наступних підстав.

Корупційне правопорушення, передбачене п. «а»ч. 3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», полягає в тому, що особа, уповноважена на виконання функцій держави, протиправно, використовуючи своє службове становище, сприяє юридичній чи фізичній особі в здійсненні зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Тому при з’ясуванні об’єктивної і суб’єктивної сторін корупційного правопорушення, передбаченого п. «а»ч.3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», належить з’ясовувати такі його обов’язкові ознаки, як використання особою свого службового становища для сприяння іншій особі у здійсненні нею зазначеної діяльності і наявність у неї спеціальної мети –незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Рішення суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_2 складу зазначеного виду корупційного правопорушення ґрунтується на досліджених судом доказах, а також даних стосовно з’ясування змісту і спрямованості її умислу.

У протоколі від 26.08.2010 року про вчинення ОСОБА_2 правопорушення та доданих до нього матеріалах відсутні переконливі докази вчинення нею інкримінованого правопорушення з власних корисливих мотивів.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що дійсно 26 серпня 2010 року здійснила митне оформлення автомобіля марки agen LT»р.н. НОМЕР_1 з вантажем «брухт кольорових металів та акумуляторних батарей, що були в ужитку», який перевозив ОСОБА_4 При цьому, вона провела візуальний огляд вантажу та опитування ОСОБА_4, після чого здійснила митне оформлення відповідно до вимог закону. Будь-яких коштів чи матеріальних цінностей від ОСОБА_4 не отримувала, і останній не обіцяв їй такі цінності передати в майбутньому.

Ці пояснення ОСОБА_2 нічим не спростовано і в матеріалах справи відсутні дані про те, що остання під час митного оформлення вантажу вищевказаного автомобіля діяла умисно, керуючись власним корисливим інтересом.

Пояснення ОСОБА_4 про обставини митного оформлення вантажу є суперечливими. Спочатку у своєму поясненні від 26 серпня 2010 року він зазначив, що питання щодо безперешкодного перевезення товарів через кордон постійно вирішує із особою на ім’я ОСОБА_3 за 1000 –1200 доларів США, не вказуючи при цьому про продукти харчування, вагу перевезення вантажу та будь-які умисні дії ОСОБА_2 (а.с.17). В іншому поясненні від 07 жовтня 2010 року ОСОБА_4 зазначив, що працівник митниці оформила автомобіль під час перетину кордону за обіцянку привезти в майбутньому їй продукти харчування, при цьому вже не вказує ту інформацію, про яку стверджував у попередньому поясненні (а.с.43).

А тому суд обґрунтовано не прийняв ці пояснення ОСОБА_4 до уваги.

При встановленні вини особи у вчиненні будь-якого корупційного діяння, в тому числі у порушенні спеціальних обмежень, суду необхідно виходити не тільки із змісту положень ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», а й враховувати загальні ознаки корупції, що містяться в ч.1 ст. 1 цього Закону. Достатніх даних про те, що ОСОБА_2 діяла із корисливих, інших інтересів або так само в інтересах третіх осіб у справі немає.

Із урахуванням наведеного, постанова судді про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п. «а»ч.3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»ґрунтується на матеріалах справи, є законною та обґрунтованою і підстав для задоволення протесту першого заступника прокурора та скасування постанови немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Протест першого заступника прокурора Волинської області залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду від 14 грудня 2010 року щодо ОСОБА_2 –без зміни.

Дана постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.


Суддя